- Викладач: Майороші Марія Андріївна
Епоха глобалізації зі стрімким розвитком інформаційно
комунікаційних технологій стала одночасно й добою міжна
родних переговорів. Теорія і практика міжнародних перегово
рів наразі цікавить не тільки політиків, а й військових, бізнес
менів, менеджерів, журналістів, спеціалістів зі зв’язків з гро
мадськістю. Актуальність дослідження переговорів в умовах
війни зумовлена практикою та конкретними проявами веден
ня перемовин дипломатами під час швидкоплинних змін як
воєнно-політичної ситуації, так і переговорних позицій. Саме
багатопросторовий характер сучасної війни вимагає мульти
трекових переговорів, переходу (або вдосконалення) від кон
цепції багатосторонності ООН після Другої світової війни (як
залучення більшості у вирішенні світових проблем) до регіо
нальних союзів. Мультитрекова дипломатія мусить працюва
ти як з державними та міжнародними бюрократіями, ієрархі
ями, так і з громадянським мережевим суспільством, форму
ючи діагональне керування, спираючись на загальнолюдські
цінності, мораль і право як забезпечення цілісності спільності
людства.
- Викладач: Міговк Ріхард Юрійович
- Викладач: Міговк Ріхард Юрійович
Чи може історична ідея, що сформувалася в політичному просторі Центрально-Східної Європи кілька століть тому, набути нового значення в умовах сучасних геополітичних викликів? Чи здатні Україна, Польща та Литва, попри складність спільного минулого, сформувати стійку модель регіонального співробітництва, засновану на рівноправності, взаємних інтересах і спільному баченні безпеки?
Навчальна дисципліна «Ягеллонська ідея» в минулому та в умовах сучасних викликів присвячена дослідженню історичних витоків, політичних трансформацій та сучасних інтерпретацій ягеллонської ідеї як однієї з концепцій організації простору Центрально-Східної Європи.
У межах курсу простежується становлення династичної політики Ягеллонів, їхня роль в історії Польщі, Великого князівства Литовського, Угорщини та Чехії, а також політичні передумови й наслідки Люблінської унії 1569 року. Особлива увага приділяється суперечливому характеру польсько-литовської державності, становищу українських земель, співвідношенню інтеграційних процесів, державних інтересів та прагнень окремих народів до політичної самостійності.
Важливе місце посідають історіографічні дискусії навколо «ягеллонського міфу», його співвідношення з українським національним історичним наративом, зокрема козацькою традицією, та інтерпретаціями спільного минулого в українській, польській і литовській історіографіях. Аналізуються погляди Михайла Грушевського, польські федералістські концепції, політична спадщина Юзефа Пілсудського, ідеї федералізму та Міжмор’я (Intermarium).
Центральна проблема дисципліни — можливість переосмислення історичного досвіду співіснування народів Центрально-Східної Європи в контексті сучасної регіональної безпекової політики.
Особлива увага приділяється українсько-польсько-литовським відносинам у XXI столітті, насамперед створеному 2020 року Люблінському трикутнику як формату політичного, дипломатичного та безпекового співробітництва. Розглядаються його історичні передумови, стратегічні інтереси учасників, потенціал взаємодії в оборонній сфері, а також місце в ширшій архітектурі європейської та євроатлантичної безпеки.
В умовах російсько-української війни, трансформації безпекового середовища Європи та посилення значення східного флангу НАТО особливої актуальності набуває питання: чи може співпраця України, Польщі та Литви стати основою дієвого регіонального партнерства, не відтворюючи історичних моделей політичного домінування та не підміняючи наявних євроатлантичних інституцій?
Курс пропонує розглядати ягеллонську ідею не як концепцію історичної зверхності однієї держави над іншими, а як предмет критичного наукового осмислення досвіду регіональної інтеграції, політичного суперництва, історичної пам’яті та пошуку спільних відповідей на зовнішні загрози.
Мета дисципліни — сформувати здатність критично аналізувати історичні концепції та політичні проєкти Центрально-Східної Європи, зіставляти національні історіографічні традиції й оцінювати перспективи українсько-польсько-литовського співробітництва в сучасній системі міжнародних відносин.
- Викладач: Туряниця Інна Анатоліївна
Навчальна дисципліна «Методика позакласної та позашкільної роботи вчителя історії» надає студентам теоретичні знання, необхідні для кар'єри вчителя. Навчальна дисципліна продовжує професійно-педагогічну підготовку, надаючи інструментарій для їхньої вчительської діяльності, покликаний формувати вміння майбутнього вчителя закладати громадянські особистісні якості учня, яких потребує демократичне суспільство (інтелектуальну чесність, відкритість розуму, повагу до правди, толерантність, вміння критично мислити), виконує роль провідника у переході до особистісно орієнтованого навчання, виховання на уроках вітчизняної та всесвітньої історії громадянина України.
- Викладач: Ковач Елеонора Гейзівна
- Викладач: Ковач Елеонора Гейзівна
- Викладач: Ковач Елеонора Гейзівна
Мета курсу – формування системних знань у здобувачів освіти про минуле і сучасне української діаспори як частини українського народу, яка, не зважаючи на віддаленість у часі і просторі від свого коріння, зберегла спорідненість зі своїм народом.
Завдання дисципліни - критично опрацьовувати рекомендовані джерела та літературу, аналізувати фактологічний матеріал, виявити вміння робити його порівняння та аналіз, показати розуміння загальних тенденцій розвитку українських осередків за кордоном в умовах конкретної історичної епохи.
- Викладач: Туряниця Інна Анатоліївна
