Метою вивчення навчальної дисципліни «Диференціальні рівняння та їх застосування для для моделювання природних явищ» є ознайомлення студентів спеціальності 014 Середня освіта освітньої програми «Фізика. Інформатика» з основами теорії звичайних диференціальних і інтегральних рівнянь, набуття ними не тільки вмінь складати математичні моделі різних фізичних явищ та процесів на мові диференціальних рівнянь, знаходити їх розв’язки та давати їм фізичну інтерпретацію, так і використовувати набуті вміння про викладанні фізики та інформатики в середній школі.
Метою вивчення навчальної дисципліни «Інтегральне числення функції багатьох змінних» є формування системи теоретичних знань і практичних навичок з основ математичного апарату інтегрального числення функцій багатьох змінних, функціональних рядів і чисельного аналізу.
A "Többváltozós függvények integrálszámítása" tanulmányozásának célja az elméleti ismeretek és gyakorlati készségek rendszerének kialakítása a többváltozós függvények integrálszámítás matematikai apparátusának alapjaiból, a funkcionális sorozatokból és a szám elemzésből.
A „Számítástechnika oktatásának módszertana általános középfokú oktatási intézményekben és szakmai felsőoktatási intézményekben” tantárgy tanulmányozásának célja a számítástechnika oktatásának alapelveinek és módszereinek elsajátítása az általános középfokú oktatási intézményekben és a szakmai felsőoktatási intézményekben; az oktatási folyamat önálló elemzéséhez és a felmerülő módszertani problémák kutatásához szükséges alapvető készségek és képességek fejlesztése; a korszerű iskolai programok, tankönyvek, taneszközök elemzésének képessége, a beléjük ágyazott módszertani gondolatok megértése és az azokhoz való kritikus attitűd, gyakorlati ismeretek elsajátítása a korszerű állami követelmények szintjén történő oktató-nevelő munka tervezéséhez és lebonyolításához stb.
A tantárgy tanulmányozásának fő feladatai:
• az általános középfokú oktatási intézményekben és a szakmai felsőoktatási intézményekben a számítástechnika szak oktatási programjainak szerkezetének és tartalmának tanulmányozása;
• az általános középfokú oktatási intézményekben és a szakmai felsőoktatási intézményekben a számítástechnika tantárgy tankönyveinek megismertetése;
• az iskolai számítástechnika tantárgyi program főbb témáinak megismétlése, a számítástechnika program által biztosított gyakorlati és laboratóriumi munkák elvégzéséhez szükséges készségek elsajátítása az általános középfokú oktatási intézményekben és a szakmai felsőoktatási intézményekben;
• a főbb óratípusok és lebonyolítási módszertan megismerése.
Метою вивчення навчальної дисципліни «Методика навчання інформатики у закладах загальної середньої освіти та закладах фахової передвищої освіти (мова викладання - угорська); в тому числі курсова робота» є засвоєння основних принципів і методів викладання інформатики у закладах загальної середньої освіти та закладах фахової передвищої освіти; вироблення основних навиків та вмінь самостійного аналізу навчального процесу та дослідження методичних проблем, що виникають; вміння проводити аналіз сучасних шкільних програм, підручників, навчальних посібників, розуміння закладених в них методичних ідей та критичне ставлення до них, практичні вміння планувати і проводити навчальну та виховну роботу на рівні сучасних державних вимог тощо.
Основні завдання курсу:
• вивчення структури та змісту освітніх програм курсу інформатики у закладах загальної середньої освіти та закладах фахової передвищої освіти;
• ознайомлення з підручниками курсу інформатики у закладах загальної середньої освіти та закладах фахової передвищої освіти;
• повторення основних тем програми шкільного курсу інформатики, набуття навиків виконання практичних та лабораторних робіт, передбачених програмою курсу інформатики у закладах загальної середньої освіти та закладах фахової передвищої освіти;
• ознайомлення з основними типами уроків і методикою їх проведення.
Мета: Ознайомити студентів – майбутніх спеціалістів фізиків зі створеними Ньютоном і Лейбніцем три сторіччя тому основами диференціального та інтегрального числення, що навіть по сьогоднішніх масштабах є величезною подією в історії науки взагалі математики та фізики зокрема.
Математичний аналіз (в широкому розумінні слова) і алгебра, переплітаючись, утворили ту кореневу систему, на якій тримається розгалужене дерево сучасної математики і через яку виникає його основний живильний контакт з поза математичною сферою. При викладі теорії виділяються найбільш істотні методи і факти.
Основний теоретичний матеріал ілюструється великою кількістю прикладів і задач, що істотно доповнюють викладений матеріал.
В межах кожного розділу програми виклад, як правило, індуктивний, що починається часто від постановки задачі і навідних евристичних міркувань для її розв’язання і завершується формулюванням означень, доведеннями тверджень, наслідків. Програма викладання математичного аналізу, розміщення матеріалу диктується положенням аналізу як складової частини єдиної природничо-математичної освіти.
A tantárgy célja megismertetni a diákokak – leendő fizikusok – a Newton és Leibniz által három évszázaddal ezelőtt megalkotott differenciál- és integrálszámítás alapjaival, ami még a mai mércével mérve is hatalmas eredmény a tudománytörténetben, a matematikában és különösen a fizikában.
Метою вивчення курсу є ґрунтовне вивчення студентами фізичних основ квантової механіки та законів, які описують квантовомеханічні явища.
Основні завдання вивчення дисципліни: сформувати у студентів
фундаментальні фізичні уявлення щодо основних законів атомної та ядерної фізики. Ознайомити їх з основними положеннями спектроскопії атомних
випромінювань, взаємозв’язками і взаємозалежностями між квантовомеханічними
величинами. У результаті вивчення даного курсу студент повинен мати базові знання з
квантової механіки та бути здатним використовувати їх в процесі проведення
експериментальних досліджень атомних спектрів, властивостей напівпровідників,
випромінювань тощо.
A kurzus célja, hogy a hallgatók alaposan megismerjék a kvantummechanika fizikai alapjait és a kvantummechanikai jelenségeket leíró törvényszerűségeket.
A tantárgy tanulmányozásának fő céljai: alapvető fizikai elképzelések kialakítása a hallgatókban az atom- és magfizika alapvető törvényeiről és jellemzőiről. Megismerni őket az atomsugárzási spektroszkópia alapelveivel, a kvantummechanikai mennyiségek közötti összefüggésekkel és kölcsönhatásokkal. A tantárgy elsajátításának eredményeként a hallgatónak rendelkeznie kell a kvantummechanikai alapismeretekkel, és képesnek kell lennie arra, hogy ezeket az atomspektrumok, a félvezetők tulajdonságai, a sugárzás stb. kísérleti vizsgálatai során felhasználja.
Метою і завданням вивчення курсу є ґрунтовне вивчення студентами фізичних основ класичної механіки та законів, які описують механічні коливання та пружні хвилі.
Основні завдання вивчення дисципліни: сформувати у студентів фундаментальні фізичні уявлення щодо основних законів і особливостей механічного руху макроскопічних тіл і суцільного середовища, а також причин, які викликають чи змінюють цей рух. Ознайомити їх з основними положеннями фізики механічних коливань та пружних хвиль, взаємозв’язками і взаємозалежностями між механічними величинами.
У результаті вивчення даного курсу студент повинен мати базові знання з механіки та
бути здатним використовувати їх в процесі проведення експериментальних досліджень
механічних явищ.
A kurzus célja, hogy a hallgatók alapos ismereteket szerezzenek a klasszikus mechanika fizikai alapjairól, valamint a mechanikai rezgéseket és rugalmas hullámokat leíró törvényekről.
A tantárgy tanulmányozásának fő céljai: alapvető fizikai elképzelések kialakítása a hallgatókban a makroszkopikus testek és a folytonos közeg mechanikai mozgásának alapvető törvényeiről és jellemzőiről, valamint az okokról, amelyek ezt a mozgást okozzák vagy megváltoztatják. Megismerni a mechanikai rezgések és rugalmas hullámok fizikájának alapelveit, a mechanikai mennyiségek közötti összefüggéseket és kölcsönhatásokat.
A tantárgy elsajátításának eredményeként a hallgatónak rendelkeznie kell a mechanikai alapismeretekkel, és tudnia kell azokat a mechanikai jelenségek kísérleti tanulmányozása során alkalmazni.
Даний курс призначений для студентів – майбутніх вчителів фізики та інформатики. В ній представлені, з одного боку, положення класичної фізики, з другого – наскільки це можливо, введені поняття про ідеї та методи, що використовуються фізиками, які працюють на передніх рубежах досліджень.
Метою і завданням вивчення курсу є ґрунтовне вивчення студентами фізичних основ молекулярної фізики та термодинаміки.
Основні завдання вивчення дисципліни: сформувати у студентів фундаментальні фізичні уявлення щодо основних законів молекулярної фізики і термодинаміки.
Метою вивчення навчальної дисципліни «Оптика (мова викладання – угорська)» є вивчити основні закони оптики, сучасні уявлення про природу світла, їх пояснення та застосування. Ознайомити студентів з основними здобутками фізики у цій галузі знань, показати експериментальні прояви головних її закономірностей, їх значення для пізнання природи та для практики, окреслити очікувані перспективи її розвитку.
Головними завданнями курсу – досягти виконання мети. Зокрема: вивчити закони класичної оптики, феноменологічний опис поширення світла, взаємодії світлових пучків між собою та з речовиною, питання хвильової та корпускулярної природи світла, явищ в області слабких та сильних світлових пучків; писати принципові природознавчі оптичні експерименти та застосування оптичних закономірностей у практиці та фізичному експерименті, тенденції розвитку оптичних досліджень і нових застосувань.
Класи́чна електродина́міка — розділ фізики, що вивчає електромагнітне поле. Включає зв'язок електричних і магнітних явищ, електромагнітне випромінювання (в різних умовах, як вільне, так і в різноманітних випадках взаємодії з речовиною), електричний струм (взагалі кажучи, змінний) і його взаємодію з електромагнітним полем (електричний струм може бути розглянуто при цьому як сукупність рухомих заряджених частинок). Будь-яка електрична і магнітна взаємодія між зарядженими тілами розглядається в сучасній фізиці як здійснювана за посередництвом електромагнітного поля, і, отже, також є предметом електродинаміки.
Найчастіше під терміном «електродинаміка» за замовчуванням розуміється класична (не зачіпає квантових ефектів) електродинаміка; для позначення сучасної квантової теорії електромагнітного поля і його взаємодії із зарядженими частинками зазвичай використовується стійкий термін квантова електродинаміка.