Сайт електронного навчання ДВНЗ "УжНУ"

Переддипломна практика студентів ДВНЗ «Ужгородський національний університет» є невід’ємною частиною освітньо-професійної програми підготовки фахівців, основним завданням якої є практична підготовка випускника за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр. Вона проводиться на оснащених відповідним чином базах університету та інших навчальних закладів, а також на підприємствах, установах, організаціях різних галузей господарства і державного управління. У відповідності з навчальним планом до освітньо-професійної програми «Фізична та біомедична електроніка» для другого (магістерського) рівня спеціальності «176 Мікро- та наносистемна техніка», студенти проходять переддипломну практику у ІІІ семестрі другого року навчання впродовж 6 тижнів. Загальний обсяг переддипломної практики складає 270 годин (9 кредити).

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі мікро- наноелектроніки, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності. Під час практики поглиблюються та закріплюються теоретичні знання з усіх дисциплін навчального плану, збирається матеріал для виконання дипломної роботи.

Педагогічна практика у закладі вищої освіти є складовою частиною професійної підготовки і завершальним етапом практичної підготовки студентів університету до професійно-педагогічної діяльності. Основною метою педагогічної практики у закладі вищої освіти є закріплення педагогічних навичок, вдосконалення знань, необхідних для роботи у закладах вищої освіти , формування вмінь застосовувати їх у навчально- виховному процесі під час виконання функцій викладача. Фокус навчальної дисципліни: зміст та матеріал навчальної дисципліни стосується поглиблення і розширення теоретичних знань зі спеціальних і психолого-педагогічних дисциплін та їх застосування у вирішенні конкретних педагогічних завдань; формування у студентів психологопедагогічних та методичних умінь викладання відповідних навчальних дисциплін у системі вищої школи; вироблення умінь організації основних форм навчання у вищій школі, застосування сучасних технологій і методик навчання; формування умінь професійного і педагогічного спілкування зі студентською аудиторією; виховання у студентів досвіду викладацької роботи, морально-етичних якостей викладача вищої школи, індивідуального творчого стилю педагогічної діяльності, потреби в самоосвіті.

Науково-дослідна практика студентів ДВНЗ «Ужгородський національний університет» є невід’ємною частиною освітньо-професійної програми підготовки фахівців, основним завданням якої є практична підготовка випускника за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр. Вона проводиться на оснащених відповідним чином базах університету та інших навчальних закладів, а також на підприємствах, установах, організаціях різних галузей господарства і державного управління. У відповідності з навчальним планом до освітньо-професійної програми «Фізична та біомедична електроніка» для другого (магістерського) рівня спеціальності 176 Мікро- та наносистемна техніка, студенти проходять науково-дослідну практику у ІІ семестрі. Загальний обсяг науково-дослідної практики складає 90 годин (3 кредити). 

Метою практики є систематизація, розширення і закріплення професійних знань, формування у студентів початкової компетенції ведення самостійної наукової роботи, дослідження та експериментування. Суть науково-дослідної практики полягає у залученні 4 студентів до самостійної дослідницької роботи, ознайомленні з методиками проведення науково-дослідної роботи в наукових установах та провідних компаніях, а також оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі мікро- та наноелетроніки, формування у них професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності. 

Предметом науково-дослідної практики є поглиблення навичок самостійної наукової роботи, розширення наукового світогляду студентів, дослідження проблем практики та вміння пов’язувати їх з обраним теоретичним напрямком дослідження, визначати структуру та логіку майбутньої магістерської роботи.

Кваліфікаційна робота магістра — це підсумкова науково-проєктна робота, яку студент виконує на завершальному етапі навчання за освітньо-професійною програмою «Фізична та біомедична електроніка» другого (магістерського) рівня вищої освіти. Вона є складовою державної атестації, що виявляє рівень теоретичних знань і практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за спеціальністю, підводить підсумки вивчення навчальних дисциплін та проходження практик, передбачених навчальними планами підготовки магістрів. У більшості випадків кваліфікаційна робота є поглибленою розробкою наукової теми під час науководослідної роботи студента, науково-дослідної та переддипломної практик. Виконанням, оформленням та захистом кваліфікаційної роботи студент-випускник підтверджує рівень інтегральної загальних та фахових компетентностей. Її виконання регламентується Положенням про Атестацію здобувачів вищої освіти та екзаменаційну комісію у Державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет», затвердженого наказом ректора ДВНЗ «УжНУ» №519/01-17 від 04.03.2015 р. 

На підставі захисту кваліфікаційної роботи екзаменаційна комісія приймає рішення про присвоєння її авторові відповідної кваліфікації і видачу диплома магістра з мікро- та наносистемної техніки.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Цифрові технології в мікроелектроніці» є засвоєння необхідних знань з основ теорії побудови, функціонування та використання основних пристроїв, вузлів, базових елементів та архітектури підсистем пам’яті сучасних цифрових та мікроконтролерних керуючих систем, що виконані на базі інтегральної технології, формування твердих практичних навичок щодо проектування систем збереження цифрової інформації, на основі ПЛІС-FPGA створювати широкий спектр електронних пристроїв, серед яких: засоби поєднання різних за живленням інтерфейсів, перетворювачі кодів, периферійні контролери, мікропрограмні пристрої керування (мікропроцесорні ядра з можливістю зміни архітектури), скінченні автомати, універсальні та спеціалізовані процесори, пристрої цифрової обробки сигналів, тощо.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Нанотехнології електронних приладів» – Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення з технологіями одержання наноструктур і напівпровідникових приладів, в яких розміри робочих шарів знаходяться у нанометровому діапазоні або які використовують наноструктуровані матеріали, та методами дослідження властивостей наноструктур та нанорозмірних приладів.

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:

– формування у студентів фізичного мислення на основі відповідних понять про наноструктурні матеріали і прилади на їх основі;

– оволодіння методами експериментального та теоретичного дослідження властивостей наноструктур;

– формування у студентів навичок роботи з наноструктурними матеріалами і нанорозмірними приладами.

Мета курсу – оволодіння студентами основними фундаментальними уявленнями про сучасні методики розрахунків та принципи моделювання у галузі мікро- наноелектроніки, а також формування у здобувачів вищої освіти навиків практичної роботи з відповідними програмними пакетами.

Завдання курсу ”Комп ̓ютерне моделювання наноструктур у мікро- та наносистемній техніці “ – оволодіння основними методами і принципами деяких спеціальних розрахункових методів та моделювання, які є необхідними для використання сучасних програмних пакетів для розрахунку електронної та атомної структури матеріалів, а також вільного розуміння наукових публікацій під час виконання наукового дослідження.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Прикладна біофізика» є надання студентам ґрунтовних знань про загальні фізичні та біофізичні закономірності, які лежать в основі життєдіяльності, про перспективність використання фізичних та біофізичних методик у біомеделектроніці для конкретних технологічних і практичних застосувань, пробіофізичні механізми впливу факторів довкілля на біосистеми. 

Завдання дисципліни полягає у набутті студентами знань, умінь і здатностей ефективно вирішувати завдання професійної діяльності, розвиток системи навичок щодо виокремлення актуальних проблем сучасності; інтерпретації наукових досліджень.

Метою навчальної дисципліни”Охорона праці в галузі” є формування у студентів компетентностей для здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення оптимального управління охороною праці на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності), формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях.

Мета курсу – надання студентам цілісної системи педагогічних знань, умінь і навичок для оволодіння сучасними методиками викладання дисциплін у вищій школі, методикою розроблення методичних матеріалів до викладання; формування вмінь щодо проведення усіх форм занять і контролю результатів навчання; розвиток у студентів здатності успішно застосовувати набуті знання та уміння у повсякденній та професійній практиці при розв’язанні ситуацій, пов’язаних з навчанням та іншими аспектами роботи з персоналом; розвиток у студентів здатності до самоосвіти та саморозвитку. 

Завдання дисципліни «Методика викладання фахових дисциплін у вищій школі» – формування системи знань щодо теоретико-методологічних та методичних засад методики викладання навчальних дисциплін у вищій школі; розвиток системи навичок щодо виокремлення актуальних проблем сучасних систем вищої освіти та особливостей методики їх викладання; інтерпретації наукових досліджень, ознайомлення з найбільш важливими питаннями загальних основ дидактики з позицій сучасного підходу. 

Фокус навчальної дисципліни: зміст та матеріал навчальної дисципліни стосується аналізу теоретико-методологічних основ викладання як галузі наукових знань, 4 які орієнтують студента на актуальні питання сьогоднішнього стану освітнього процесу у закладах вищої освіти, в рамках яких можлива подальша професійна та наукова кар’єра у галузі мікро та наноелктроніки.