У ХХ столітті завдяки радіо, телебаченню, Інтернет у галузі розповсюдження знань та інформації відбувся переворот, який характеризується швидкою передачею, розповсюдженням знань, інформації. Технологічні засоби нового покоління дозволяють оперативно створювати контент, який є надбанням усього суспільства, будувати мережі соціальної взаємодії, системи децентралізованого обміну знаннями та інформацією, одержуючи доступ до світових інформаційних ресурсів.

Стрімкий розвиток глобальної мережі Інтернет привів до комп’ютерної революції в інформаційному світі, в якому комп’ютер є основним засобом телекомунікації.

Прогрес у галузі створення високошвидкісних цифрових каналів зв’язку, засобів цифрового подання та стискання відео/аудіо інформації, єдиних протоколів роботи з відео – надзвичайний. Комп’ютерна телекомунікація набагато швидша та дешевша (що найголовніше), набагато потужніша від таких звичних засобів, як телефон, телеграф, телебачення.

Істотним недоліком у професійній підготовці сучасних фахівців є їхній недостатній професіоналізм у використанні інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що негативно впливає на ефективність та рівень викладання. Випускник ВНЗ повинен не тільки володіти знаннями в галузі комп’ютерної техніки, а й бути фахівцем із застосування ІКТ у своїй професійній діяльності, вміти спілкуватися в інформаційному середовищі.

Як засвідчує практика, найбільш ефективно використовуються ІКТ у процесі організації спільних телекомунікаційних проектів, телеконференцій, дистанційного навчання.

Мета курсусприяння становленню мультимедійної компетентності майбутніх учителів історії шляхом формування у них готовності до навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів історії в умовах інформаційного суспільства, користуючись сучасними засобами аудіовізуальних технологій. Опанування теоретичних знань та набуття практичних умінь та навичок, завдяки яким можна ефективно застосовувати сучасні аудіовізуальні (комп’ютерні) технології у процесі навчання історії в школі.

Поява нових технічних засобів для збору, збереження, переробки та передачі інформації вимагає осмислення та розробки нових підходів для їх застосування в автоматизації навчального процесу. Сучасні наукові дослідження, досвід кращих учителів переконливо довели, що застосування технічних засобів навчання сприяє удосконаленню навчально-виховного процесу, значному поліпшенню якості знань, умінь і навичок учнів.

Актуальність навчальної дисципліни полягає у необхідності розробки нових підходів до використання методів та методики використання технічних пристроїв у навчальному процесі.

Метою викладання дисципліни є ознайомити студентів з основними технічними засобами навчання, сформувати у студентів вміння та навички, необхідні для ефективного використання засобів сучасних інформаційних технологій та технічних засобів навчання у своїй майбутній професійній діяльності, підготовити майбутніх соціальних педагогів до ефективного застосовування сучасної комп’ютерної техніки, технічних засобів навчання та відповідного програмного забезпечення на уроках і в позакласній роботі.

Завдання вивчення навчального курсу: дати основні поняття технічних засобів навчання, провести класифікацію технічних засобів навчання, та методику їх застосування у навчальному процесі; формувати систематичні знання з застосування технічних засобів навчання у навчальному процесі;  сприяти вирішенню проблеми інформатизації навчального процесу, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання, надання навчальній діяльності дослідницького, творчого характеру; створення, виготовлення та оформлення зорової та звукової інформації на різних носіях; формувати навички та вміння застосування сучасних офісних додатків у підготовці та проведенні занять.


Курс «Організація стартап проєктів» спрямований на ознайомлення з теоретичними засадами, інструментарієм та методами створення та забезпечення функціонування стартапу як форми ризикового підприємництва. 

Мета дисципліни: формування у студентів комплексу теоретичних знань і прикладних навичок із започаткування та організації стартапів, економічного обґрунтування напрямку його діяльності та забезпечення успішного функціонування. 

Завданням курсу є формування у студентів цілісного розуміння стосовно організації та управління процесом реалізації стартап-проекту; оволодівання необхідними знаннями та практичними навичками поетапної реалізації стадій стартап-проєктів від генерування ідеї, сегментування ринку, визначення ядра бізнесу, розроблення бізнес-моделі до виведення продукту на ринок; уміння оцінювати стартап-проекти та створювати його бізнес-план.

Мета курсу “Методика навчання інформатики”  – сформувати у студентів знання, вміння та навички, необхідні для навчання елементам інформатики та інформаційних технологій  молодших школярів, ефективного використання засобів при навчанні інших предметів, для управління навчальним процесом, для формування через предмет інформатики елементів інформаційної, алгоритмічної культури учнів початкових класів, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання, надання навчальній діяльності дослідницького, творчого характеру.

            Основні завдання курсу:

–     Показати основні компоненти теорії сучасного навчання підготовчого курсу інформатики у початковій школі і на цій основі навчити студентів застосовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань.

–     Ознайомити студентів із сучасними тенденціями навчання інформатики у початковій школі.

–     Розкрити суть складових частин і засобів сучасної методики інформатики як науки; спрямувати студентів на творчий пошук під час практичної діяльності у школі.

–     Забезпечити ґрунтовне вивчення студентами шкільних програм, підручників, навчальних і методичних посібників з інформатики для початкової школи, способів використання в навчальному процесі шкільної комп’ютерної техніки і відповідного програмного забезпечення, розуміння методичних ідей використання методів і засобів сучасної інформаційної технології.

Виховати у майбутніх вчителів творчий підхід до розв’язування проблем викладання інформатики та використання засобів ІКТ у своїй майбутній діяльності, сформувати знання, вміння і навички,  необхідні для самостійного аналізу навчального процесу, дослідження різноманітних методичних проблем та психолого-педагогічних ситуацій, розвинути здатність до постійної самоосвіти, наукового пошуку шляхів удосконалення процесу навчання елементам інформатики у початковій школі.

Метою вивчення дисципліни  є вивчення методів сучасної обробки даних – аналітичного дослідження великих масивів інформації з метою виявлення нових раніше невідомих, практично корисних знань і закономірностей, необхідних для прийняття рішень; огляд методів, програмних продуктів і різних інструментальних засобів, які використовуються в аналізі даних; розгляд практичних прикладів застосування аналізу даних; підготовка студентів до самостійної роботи з вирішення задач засобами інтелектуального аналізу даних і розробки інтелектуальних систем.


Курс «Аналіз даних в R» орієнтований на вивчення основних методів аналізу даних та застосування їх для розв’язання прикладних задач. Задачі, пов’язані з обробкою даних, виникають в різних сферах інженерної діяльності. Так, методи кластерного аналізу можуть застосовуватись в задачах розпізнавання зображень, мови тощо; методи регресійного аналізу – для наближення та прогнозування значень часових рядів; нейронні мережі використовуються у задачах машинного навчання.

Володіння сучасними інструментальними засобами дає змогу зосередитися на алгоритмі розв’язання практичної задачі та використовувати існуючі пакети алгоритмів для швидкого та ефективного розв’язання поставленої задачі.

Мета дисципліни: сформувати теоретичні знання та практичні навички в області обробки та аналізу даних у студентів, які можуть бути використані при подальшому навчанні, професійній, виробничій та науковій діяльності.

Завданням курсу є ознайомлення студента з історичними аспектами виникнення та розвитку алгоритмів аналізу даних; засвоєння основних понять та теоретичних основ методів аналізу даних; навчання алгоритмам роботи з інструментальними засобами.

Курс «Багатовимірний аналіз даних R» орієнтований на вивчення основних методів аналізу даних та застосування їх для розв’язання прикладних задач. Задачі, пов’язані з обробкою даних, виникають в різних сферах інженерної діяльності. Так, методи кластерного аналізу можуть застосовуватись в задачах розпізнавання зображень, мови тощо; методи регресійного аналізу – для наближення та прогнозування значень часових рядів; нейронні мережі використовуються у задачах машинного навчання.

Володіння сучасними інструментальними засобами дає змогу зосередитися на алгоритмі розв’язання практичної задачі та використовувати існуючі пакети алгоритмів для швидкого та ефективного розв’язання поставленої задачі.

Мета дисципліни: сформувати теоретичні знання та практичні навички в області обробки та аналізу даних у студентів, які можуть бути використані при подальшому навчанні, професійній, виробничій та науковій діяльності.

Завданням курсу є ознайомлення студента з історичними аспектами виникнення та розвитку алгоритмів аналізу даних; засвоєння основних понять та теоретичних основ методів аналізу даних; навчання алгоритмам роботи з інструментальними засобами. Студенти повинні опанувати принципи роботи з мовою та середовищем програмування R; набути практичного досвіду розв’язання практичних задач.

Курс «Аналітика великих даних» сьогодні є однією з найбільш затребуваних у сучасному бізнесі. Знання нових технологій програмування та уміння розробляти програмне забезпечення для управління та аналізу великих об’ємів інформації використовуються для забезпечення цифровізації усіх сфер життя.

Володіння сучасними інструментальними засобами дає змогу зосередитися на алгоритмі розв’язання практичної задачі та використовувати існуючі пакети алгоритмів для швидкого та ефективного розв’язання поставленої задачі.

Предметом дисципліни є теоретичні та практичні основи оброблення великих даних.

Мета дисципліни: сформувати теоретичні знання та практичні навички в області обробки великих даних у студентів, які можуть бути використані при подальшому навчанні, професійній, виробничій та науковій діяльності.

Студенти повинні опанувати принципи роботи з мовою та середовищем програмування R та набути практичного досвіду розв’язання практичних задач.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Охорона праці та безпека життєдіяльності» є надання знань, умінь, здатностей (компетенцій) для здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення оптимального управління охороною праці на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності), формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях. А також, сформувати у людини свідоме та відповідальне ставлення до питань особистої безпеки і безпеки тих, хто її оточує; навчити людину розпізнавати й оцінювати потенційні небезпеки, визначати шлях надійного захисту від них, а також оперативно ліквідовувати наслідки прояву небезпек у різноманітних сферах людської діяльності.

Завдання дисципліни полягає у набутті студентами знань, умінь і здатностей (компетенцій) ефективно вирішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці та гарантуванням збереження життя, здоров’я та працездатності працівників у різних сферах професійної діяльності, ідентифікувати потенціальні небезпеки, тобто розпізнавати вид, визначати величину та імовірність їх появлення, визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек, використовувати нормативно-правову базу захисту людини та навколишнього середовища, запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію, використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини у сучасному навколишньому середовищі.

Курс «Програмування на мові R» орієнтований на вивчення
основ
програмування на мові R та застосування їх для розв’язання прикладних задач. Задачі, пов’язані з обробкою даних, виникають в різних сферах інженерної діяльності. Володіння сучасними інструментальними засобами дає змогу зосередитися на алгоритмі розв’язання практичної задачі та використовувати існуючі пакети алгоритмів для швидкого та ефективного розв’язання поставленої задачі.

Мета дисципліни: сформувати теоретичні знання та практичні навички в програмуванні на мові R у студентів, які можуть бути використані при подальшому навчанні, професійній, виробничій та науковій діяльності. Студенти повинні опанувати принципи роботи з мовою та середовищем програмування R; набути практичного досвіду розв’язання практичних задач.