Курс "Методика викладання інформатики" розроблено для навчання здобувачів освіти спеціальностей Середня освіта (бакалаврату)
Мета курсу: організація базової підготовки вчителя інформатики, формування його методичної культури.
Завдання курсу:
· розкрити значення інформатики в загальній освіті, психолого-педагогічні аспекти засвоєння предмета, зв'язки курсів інформатики школи з інформатикою як наукою і найважливішими галузями її застосування за умов реалізації ідей сучасної системи освіти і задач неперервної освіти;
· сформувати у майбутнього вчителя інформатики знання, вміння і навички, які необхідні для творчого навчання курсу інформатики в різних умовах технічного і програмно-методичного забезпечення;
· розкрити значення та сутність поняття методичної системи навчання, її побудову та реалізацію;
· сформувати знання та вміння щодо організації та реалізації навчального процесу;
· забезпечити вивчення студентами змісту державного освітнього стандарту з інформатики, державних програм;
· орієнтувати студентів на можливість навчання інформатики в групах різної диференціації, з’ясувати відмінність відповідних методик;
· підготувати майбутнього вчителя до організації різних форм позакласної роботи;
· надати знання і сформувати вміння, пов’язані з процесом побудови навчального предмета в закладах освіти.
ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ Засоби оцінювання та методи демонстрування результатів навчання Засобами оцінювання та методами демонстрування результатів навчання з навчальної дисципліни є: − поточний контроль успішності, − модульний контроль, − підсумковий контроль. Форми контролю та критерії оцінювання результатів навчання Форми поточного контролю: − вибіркове усне опитування; − фронтальне стандартизоване усне та/або письмове опитування за основними питаннями теми заняття; − експрес-опитування; − − реферативні повідомлення та їх обговорення; перевірка якості виконання завдань для самостійної роботи, зокрема за конспектами матеріалів; − оцінювання якості та повноти виконання курсового проєкту; − оцінювання якості та повноти виконання завдань модульної контрольної роботи. Форми контролю та критерії оцінювання результатів навчання Форми поточного контролю: усне опитування, виконання практичних завдань, тестування з теми заняття. Форма модульного контролю: контрольні роботи з тем змістовного модуля Форма підсумкового семестрового контролю: диференційований залік, екзамен.
Критерії оцінювання модульної контрольної роботи Модульна контрольна робота проводиться у письмовій формі шляхом відповідей на питання тестових завдань. Кожна правильна відповідь оцінюється певною кількістю балів. Максимальна кількість балів за модульну контрольну роботу становить 40 балів. Максимальна кількість балів за кожний модуль становить 100 балів. Мінімальна кількість балів, за якої робота вважається виконаною становить 60 балів. Здобувач вищої освіти, який не з’явився на модульну контрольну роботу, або ж його модульна оцінка складає від 0 до 34 балів, зобов’язаний скласти (перескласти) модуль до початку підсумкового контролю у строки, визначені викладачем дисципліни та погоджені деканатом факультету. Критерії оцінювання курсової роботи Рейтинг студента складається з балів, які він отримує за самостійне виконання курсової роботи у відповідності до теми, сформульованій у завданні. Виконання курсової роботи передбачає: 1.Створення працюючого програмного продукту в середовищі Scratch, який би відповідав призначенню, визначеному обраною темою, забезпечував потрібну функціональність та мав розвинений інтерфейс для доступу користувача до означеної функціональності на рівні вимог, перелічених у бланку завдання, мав структуру, яка відповідає загальним вимогам до програмного продукту. 2.Оформлення роботи згідно вимог, які передбачені «Методичними вказівками до написання курсових та дипломних робіт». 3. Захист курсової роботи. Усі етапи виконання роботи повинні виконуватись вчасно у відповідності до затвердженого графіка. Загальна система балів включає оцінку змісту роботи – програмного продукту (до 60 балів), її оформлення (до 30 балів ) та захисту (до 10 балів). Програмний продукт: – «відмінно» (54-60 бали), відповідає усім вимогам, визначеним під час постановки задачі, повністю забезпечує потрібну функціональність та дружній до користувача інтерфейс, характеризується стійкістю (захистом від некоректного уведення даних та натиснення непередбачуваних клавіш); – «добре» (45-53 бали), може бути допущена незначна неточність в реалізації одної з функцій або незначне зауваження до інтерфейсу; – «задовільно» (36-44 бали), загалом працююча програма з суттєвими зауваженнями до функціональності, або неврахування вимоги стійкості коду, або недостатньо розвинений інтерфейс (наприклад, такий, що не дає доступу до усіх функціональних можливостей, або використання термінології, не зрозумілої ймовірному користувачу, або інше подібне); – «незадовільно» (0 балів), програма не забезпечує роботу більше 40% потрібних функцій або не має інтерфейсу користувача, або виконана не самостійно (цей факт може бути з’ясований під час захисту або співбесіди під час демонстрації працездатності програми). Оформлення роботи: – «відмінно» (27-30 бали) відповідає практично усім (90-100%) вимогам, щодо текстового матеріалу, містить потрібний ілюстративний та графічний матеріал, лістинг програмних модулів повний та має змістовні коментарі; – «добре» (22-26 бали), вимоги виконано на рівні 75-90% , або робота має зауваження щодо повноти забезпечення ілюстративним матеріалом або до якості виконання даного матеріалу; – «задовільно» (18-21 бал), робота може мати значні зауваження щодо якості текстового матеріалу та повноти забезпечення ілюстративним матеріалом (крім обов’язкових складових); – «незадовільно», робота не має необхідних складових, або не відповідає більшості вимог, автору запропоновано переробити пояснювальну записку і далі діяти відповідно загального графіку перездач заборгованостей; Захист курсової роботи: – «відмінно» (9-10 балів), студент демонструє вільне володіння теоретичним матеріалом при показі готового продукту, відповідає на усі додаткові теоретичні і практичні запитання стосовно своєї роботи; – «добре» (7-8 балів), під час відповідей на теоретичні питання можливі незначні неточності; – «задовільно» (5-7 балів), можливі неправильні відповіді, які свідчать про виконання роботи з використанням деяких готових алгоритмів без їх творчого опрацювання; – «незадовільно» (0 балів), студент не може продемонструвати готовий програмний продукт, не може його коректно прокоментувати, що свідчить про роботу у співавторстві. Максимальна сума балів складає 100. Сума балів за кожний з трьох складових оцінювання курсової роботи переводиться до підсумкової оцінки згідно таблиця відповідності оцінок за різними шкалами оцінювання. Курсовий проєкт не допускається до захисту і повертається на доопрацювання, якщо: - роботу представлено на кафедру (на перевірку) з порушенням термінів, установлених кафедрою (викладачем, який викладає дану дисципліну); - роботу написано на тему, що не включена до переліку тем курсових проектів з даної дисципліни або не погоджена з викладачем; - роботу виконано не самостійно; - структура і логіка побудови плану роботи не відповідає вимогам та темі курсового проєкту; Критерії оцінювання підсумкового семестрового контролю Підсумковий семестровий контроль з дисципліни здійснюється у формі екзамену, диф.заліку. Екзамен та диференційований залік проводяться в усній формі шляхом співбесіди. Результати оцінюються за чотирибальною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». Оцінка „відмінно” (A; 90-100) виставляється в тому разі, коли студент бездоганно оволодів всіма розділами програми, дав глибокі, чіткі і вичерпні відповіді на всі основні і додаткові запитання, виявив розуміння фізичної суті програмового матеріалу, вільне володіння фактичним матеріалом та відповідним математичним апаратом, вміння грамотно обробляти результати експериментальних вимірювань з метою отримання заданої точності отриманих даних, кваліфіковано використовувати набуті знання для розв’язання конкретних практичних задач. Оцінка „добре” (B, C; 74-89) виставляється тоді, коли студент виявив повне знання і розуміння програмового матеріалу, добре оволодів математичним апаратом курсу, може використовувати набуті знання в практичній діяльності, дав вичерпні відповіді на всі запитання, але під час відповіді допускав окремі нечіткі формулювання і незначні неточності. Оцінка „задовільно” (D, E; 60-73) виставляється в тому разі, коли студент в основному знає і розуміє фактичний матеріал курсу, дав в основному правильні відповіді на запитання, виявив уміння розібратися в усьому матеріалі курсу, вміння використовувати відповідний математичний апарат, але не може ґрунтовно пояснити окремі положення пройденого курсу, допускає неточності при використанні математичного апарату, недостатньо вміє застосовувати набуті знання для розв’язання конкретних практичних задач. Оцінка „незадовільно” (FX, F; 0-59) виставляється тоді, коли студент не оволодів матеріалом даного курсу, виявив суттєві прогалини в знаннях основного програмового матеріалу, коли він під час відповіді на запитання виявив нерозуміння фізичної сутності основних понять та термінів навчальної дисципліни, допускає плутанину, слабо володіє математичним апаратом, не може застосовувати набуті знання для розв’язування конкретних практичних задач, тобто виявив відсутність мінімально необхідної кількості знань з даного курсу. За бажанням студента результуюча підсумкова оцінка може бути визначена як інтегрована оцінка засвоєння всіх тем дисципліни і кількісно дорівнює середньому арифметичному балів, отриманих за кожний модуль. Переведення результатів, отриманих за 100-бальною шкалою оцінювання в національну 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється за наступною схемою: Шкала ЄКТС Диференційована шкала Мін.балмакс.бал A Відмінно B 90-100 C 74-81 Добре D Задовільно 82-89 E 60-63 64-73 Fx F Незадовільно 35-59 0-34 Студент, який отримав за результатами підсумкового контролю оцінку «незараховано» або «незадовільно з обов'язковим повторним навчанням» (0-34 балів, F), зобов'язаний пройти повторний курс вивчення дисципліни (під час додаткового семестру) і скласти залік. Результати підсумкового контролю знань вносяться до відомості обліку успішності.
- Викладач: Сусла Анатолій Іванович